Конкуренція у світі кліматичних фінансів набирає обертів
Поки країни-члени ООН в рамках СОР22 у м. Марракеш (Марокко) уточнюють свої наміри з приводу обсягів скорочення викидів парникових газів, представники фінансового світу формують центри кліматичних фінансів.
Якщо вам здається, що Ви все знаєте – саме час оновити знання
Здавалося б, що питанням зміни клімату повинні активно займатися представники екологічних організацій. Проте, якщо порахувати вартість заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів та збереження темпів глобального потепління в межах 2 градусів Цельсію, то ми отримаємо суму, яка перевищує 100 трлн дол. США. Це кошти, які потрібно акумулювати до 2030 року. Іншими словами, кожного року нам потрібно витрачати близько 8 трлн дол. США за рахунок фіскальних та ринкових фінансових інструментів. Саме тому дана проблема переходить до сфери відповідальності фінансових інституцій.
Головне питання, яке сьогодні стоїть перед світовою спільнотою, пов’язано з необхідністю обрати між податковим та ринковими інструментами задля акумуляції необхідних обсягів кліматичних фінансів (або розробити ефективний мікс). І якщо податки є найбільш ефективним інструментом, то ринкові можливості є значно більшими і дозволяють залучити з фінансового ринку необхідний обсяг ресурсів.
Для України це питання є також важливим, оскільки за підрахунками німецької компанії DIW Econ, нашій країні потрібно близько 200 млрд дол. США щоб зробити нашу економіку “зеленою”. Один із способів – це збільшити ставку існуючого екологічного податку або запровадити вуглецевий податок на рівні мінімум 1 дол. США.
День “кліматичних фінансів”
У зв’язку з цим символічною виглядає зустріч представників фінансового світу в день набуття чинності Паризької кліматичної угоди – 4 листопада 2016 року. Метою даної зустрічі було узгодження методів та інструментів фінансування проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів після СОР 22. Важливою особливістю даної зустрічі був той факт, що ініціатором її проведення була організація “Париж – європейський майданчик” перетворена після СОР21 на платформу з кліматичних фінансів та сталого розвитку. Дана платформа була ініційована керівництвом м. Париж та об’єднує зусилля національних та міжнародних фінансових інституцій з метою створення центру кліматичних фінансів. Про важливість даної платформи свідчить той факт, що тільки у 2015 році тут було акумульовано більше 700 млрд дол. США “відповідальних інвестицій”, а м. Париж зайняло друге місце за кількістю випущених “зелених облігацій”.
Концентрація ринку
Проте ініціатива м. Париж не була єдиною. Одразу після підписання Паризької кліматичної угоди розпочався активний процес формування інших центрів кліматичних фінансів. Наступним містом, яке за прикладом Парижу взялося за створення платформи для акумуляції кліматичних фінансів, став Лондон. Саме дане місто є прикладом успішного партнерства між представниками приватного та публічного секторів фінансової системи – дієвої Ініціативи з зелених/кліматичних фінансів. Завдяки її функціонуванню з початку року вдалося акумулювати більше 14 млрд дол. США за рахунок використання різних інструментів (пайові, боргові фінансові інструменти, краудфандингова платформа, тощо). Головна ідея даної ініціативи – створити інституційні умови не тільки для випуску фінансових інструментів, а й для сприяння акумуляції кліматичних фінансів, необхідних для реалізації проектів із скорочення викидів парникових газів. Перевагою даної платформи є підтримка не тільки владних структур, а й найбільших інвестиційних фондів, банків (наприклад, BlackRock).
Ще одним з можливих фінансових центрів може стати платформа, створена за ініціативи Європейського інвестиційного банку, Люксембурзської біржі та уряду Князівства Люксембург. Перевагою даного центру є наявність біржі, яка стала місцем випуску першої зеленої облігації ще у 2007 році. Іншим вагомим фактором є присутність представництв міжнародних фінансових інститутів, аудиторських та консалтингових компаній. Все це дозволяє створити всі необхідні інституційні умови для акумуляції кліматичних фінансів, скорочення викидів парникових газів та обмеження темпів зростання температурі на планеті в межах 2 градусів Цельсію.
Що робити?
Ігнорування світових тенденцій і гаяння часу в процесі імплементації необхідного законодавства (зокрема, мова йде про Директиви, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС), може призвести до того, що центри потоків кліматичних фінансів будуть обходити нашу країну і ми не зможемо вчасно виконати відповідні зобов’язання за Угодою про асоціацію з ЄС та Паризькою кліматичною угодою. Інший можливий наслідок – ми можемо отримати ресурси через посередників, що призведе до зростання вартості ресурсу. В обох випадках ми змушені будемо або наздоганяти заявлені темпи, або платити додатково за небажання здійснювати необхідні зміни – створити інституційні умови не тільки для обігу новітніх фінансових інструментів, а й для налагодження зв’язку між інвесторами, кредиторами та реципієнтами фінансових ресурсів. В даному випадку мова йде про нефінансову звітність, яка дозволяє в повній мірі проінформувати інвесторів про рівень ризиків за окремими прожектами та показати можливості зі створення активів, розширення переліку фінансових інструментів за рахунок дозволів на викиди парникових газів, сертифікатів, які підтверджують виробництво відновлюваної енергії чи підвищення енергоефективності.
Сущенко Олександр – Голова Centre for BLENDED VALUE Studies
Гичка Олег – аналітик Centre for BLENDED VALUE Studies