Так вийшло, що ідея поєднання фінансової та енергетичної систем в єдине ціле  за рахунок побудови механізму автоматичного збору, обробки та аналізу інформації виникла ще в радянські часи. І хоча академіку М.М. Глушкову не вдалося в повній мірі реалізувати її, його думки знайшли своє відображення сьогодні в проектах, які реалізуються за допомогою технології блокчейн. Що ж чекає сучасний фінансовий та енергетичний світи і як ця технологія може їх поєднати в єдине ціле?

 

Цифрова революція для побудови «реальної» зеленої економіки

Намагання світової спільноти у наступні 20-30 років побудувати зелену економіку, яка дозволить не тільки вирішити енергетичні, екологічні проблеми, а й створить умови для вирішення чисельних соціальних проблем, покращить якість та ефективність управління, створить умови для довгострокового економічного зростання, стійкого до нефінансових ризиків. Навіть попри існування більш нових концепцій, наявні можливості дозволяють сьогодні говорити саме про зелену економіку, оскільки інші підходи або є її частиною (циркулярна економіка), або ж вимагають значно більших зусиль і можливостей задля їх реалізації (як то концепція синьої економіки з орієнтацією на можливості території перебування/проживання).

Як виявилося, найбільшими проблемами на цьому шляху є необхідність акумуляції у світовому масштабі сотень трильйонів доларів фінансових ресурсів, технологічні перепони та асиметрія інформації. Остання проблема є ключовою, оскільки перешкоджає достатньо швидкому розвитку необхідних технологій та не дає можливості учасникам фінансового ринку адекватно оцінити існуючі ризики та можливості проектів, пов’язаних із побудовою зеленої економіки.

Час (швидкість) обігу та обміну інформацією грав проти ідеї досягнення цілей сталого розвитку – перетворення світової економічної системи на суцільну “зелену галявину”, де поєдналися б інтереси всіх учасників економічних відносин як з боку реального сектору економіки, так і фінансового ринку.

Саме поява свого часу технології блокчейн дала можливість спочатку користувачам криптовалют відчути її переваги (доволі високий ступінь безпеки, швидкість під час проведення операцій на відповідному ринку та існування можливості анонімної участі в них), а потім і всьому фінансовому ринку почати поступовий перехід існуючих операцій на дану технологію. Так, спочатку емісія фінансових інструментів, а потім і операції на ринку нерухомості перетворилися на миттєві події, які дозволили зекономити в деяких випадках години або навіть тижні дорогоцінного часу.

Енергетичний ринок не стоїть осторонь цього процесу і найбільші енергетичні компанії також взялися до розбудови систем взаємодії із постачальниками та покупцями енергетичних ресурсів на основі даної технології. Фактично, мова йде про відхід від посередників і перехід на пряму взаємодії із контрагентами. Це дає можливість не тільки збільшити швидкість операцій, а й створити умови для збору, обробки та аналізу величезного масиву нефінансової інформації, яка міститься в угодах та носить уніфікований вигляд, необхідний як для самих учасників  енергетичного ринку, так і представників фінансового сектору (фізичні характеристики пального, електроенергії, тощо). Якщо ж ще додати до цього факт існування надпотужних комп’ютерів, систем штучного інтелекту (artificial intelligence) та машинного навчання (machine learning), то можемо говорити про можливість існування потужної системи не тільки обміну інформації, її зберігання та обробки, а й прийняття на її основі управлінських рішень.

Як підсумок, банківські установи та інвестиційні фонди матимуть доступ до необхідної інформації стосовно рівня нефінансових ризиків тієї чи іншої компанії, продукції (обсяги викидів парникових газів, шкідливих речовин, тощо) за рахунок “розумних контрактів”. Це дозволить суттєво скоротити не тільки час, необхідний для отримання необхідної інформації в уніфікованому вигляді, а й дозволить значно скоротити пов’язані витрати – зробити кредитні та інвестиційні ресурси більш доступними. Окрім цього, виникає можливість автоматичного управління як енергетичною, так і фінансовою системами, де попит та пропозиція на енергетичні та фінансові ресурси зможуть врівноважуватись автоматично.

 

“Хто не знає своєї історії, у того немає власного майбутнього”

Історія повторюється. Це особливо добре видно у випадку з Загальнодержавною автоматизованою системою обліку та обробки інформації (скорочено ОГАС – Общегосударственная автоматизированная система учета и обработки информации) Радянського Союзу. Так, ще у 60-70 роки, система, створена академіком М.М. Глушковим дозволяла охопити воєнно-промисловий комплекс, створивши умови для ефективного управління процесами в межах даної галузі. На жаль, в силу існування об’єктивних (технологічні обмеження) та суб’єктивних (керівники підприємств дуже часто штучно завищували свої результати) перешкод ідея академіка створити масштабну систему (грошовий обіг та реальне виробництво) для збору, обробки даних та прийняття управлінських рішень так і не була реалізована в повній мірі.

Проте, вже на початку ХХІ століття на території США розпочався масштабний проект з побудови “розумних мереж” в межах енергетичного сектору США. Даний проект за ініціативи американського уряду розрахований до 2030 року і передбачає інвестування майже 400 млрд. дол. у побудову мережі, яка б давала можливість в режимі реального часу моніторити її стан (збирати та оброблювати інформацію стосовно виробництва та споживання електроенергії). Це дає можливість значно полегшити перехід від традиційних джерел виробництва електроенергії до відновлюваних (врахувати перепади у виробництві електроенергії з відновлюваних джерел) та забезпечити моніторинг в режимі реального часу обсягів, структури споживання на енергетичному ринку.

З одного боку, такі можливості дозволяють споживачам виробленої електроенергії контролювати самостійно обсяги та структуру спожитого продукту. В той же час, “розумна” система виробництва та споживання електроенергії дає можливість централізувати потоки не тільки енергетичні, а й інформаційні. А подібна інформація є важливою не тільки з точки зору врівноваження енергетичної системи в умовах збільшення частки відновлюваних джерел енергії у загальному балансі, а й є основою для оцінки розмірів тіньової економіки, який використовується Міжнародним валютним фондом.

Якщо до подібного проекту додати «плюси» технології блокчейн, то така система дасть можливість автоматизувати не тільки процеси виробництва та споживання, а й зробить купівлю-продаж виробленої енергії (як і процес переходу права власності на неї) автоматичним і швидким. Можливості ж штучного інтелекту створюють умови для автоматичного управління нею на основі даних, які рухають в межах системи та зберігаються у віддалених та водночас тісно взаємопов’язаних її користувачів.

 

Якщо зірки спалахують, значить комусь це потрібно

Будь-які масштабні зміни та пов`язані проекти потребують значних фінансових ресурсів, а саме головне – бажання власників цих ресурсів витрачати їх на «зелені» проекти. В цьому випадку дуже важливо зацікавити представників фінансового світу розвивати ту чи іншу ідею/технологію. Так само відбулося і у випадку з технологією блокчейн, яка одразу продемонструвала величезні можливості свого застосування у декількох важливих напрямках: платежі, клірингові послуги, фінанси торговельних операцій, ідентифікація клієнтів/партнерів, синдиковані кредити.

Важливим є і той факт, що перший випадок застосування даної технології пов’язаний із запуском і функціонуванням криптовалют, які повинні були компенсувати головний недолік існуючих валют – виключити можливість “маніпулювання” грошовою масою з боку централізованих емітентів (як то Національний банк). Сам факт існування алгоритму, який виключає можливість таких маніпуляцій привабив численних користувачів такої системи, спекулянтів, що призвело до значних коливань даного активу на ринку. На час стрімкого розвитку перших криптовалют фінансовий ринок дуже прискіпливо спостерігав за результатами такого “експерименту” за участі численних користувачів з різних країн світу та континентів. І як тільки стало зрозумілим, що дана технологія виправдала їхні очікування – продемонструвала високий ступінь безпеки та можливість швидкого проведення фінансових операцій, представники фінансового сектору у співпраці з ІТ-компаніями почали розробку технічних рішень для різних напрямків своєї діяльності.

Так, вже на початку 2018 року представники ринку міжнародних платежів виявили своє бажання протестувати можливості технології блокчейн у своїй діяльності (наприклад, Western Union, MoneyGramm). Окрім цього вже функціонують платформи для емісії фінансових інструментів та клірингу угод (Digital Asset Holdings), торгівлі на фінансовому ринку та ідентифікації клієнтів (R3, Hyperledger).

 

Відповідь енергетичного ринку

Паралельно з активним використанням технології блокчейн на фінансовому ринку енергетичні компанії також намагаються скористатися з її переваг у своєму бізнесі. Зокрема, енергетичними компаніями Європейського Союзу (ЄС) проводяться заходи з випробовування технології використання блокчейн для ринкової торгівлі електроенергією.

Так, з травня 2017 року запрацював тестовий майданчик для торгівлі електроенергією в межах країн ЄС під назвою Enerchain. На даний час в межах даної системи приймають участь найбільші європейські енергетичні компанії: E.ON, RWE, Uniper, Total, Statoil, OMV, Enel, Engie тощо. До цієї мережі приєдналися також і окремі комунальні підприємства європейських міст. Всього на даний час налічується близько 40 учасників з боку комунальних підприємств та енергетичних компаній.

З жовтня 2017 року на базі даної технології відбувається активна торгівля електроенергією між даними учасниками. До основних особливостей та характеристик системи Enerchain слід віднести:

• розкриття інформації про фінансовий стан компаній в мережі онлайн серед учасників;
• доступність відомостей щодо походження електроенергії. В даному випадку значного пріоритету надається електроенергія з відновлювальних джерел енергії з врахуванням корисності нефінансових показників та цін на викиди парникових газів;
• в системі існує можливість доступу до фінансових та нефінасових (“full sustainability”) показників, за яких учасники аналізують стан контрагентів;
• страхові та інвестиційні компанії мають доступ до даної системи та можуть проводити операції зі страхування ризиків та проведення інвестиційних угод.

 

Паралельно з цим, у травні 2017 року в Німеччини було запущено пілотний проект з використання технології блокчейн у децентралізованому постачанні електроенергії та стабілізації роботи електричної системи. Учасниками пілотного проекту є:

• оператор електромереж TenneT (надає доступ до електричних мереж, проводить заходи з управління та стабілізації роботи електричних мереж);
• IBM (розробник програмного забезпечення для використання технології блокчейн);
• Sonnen GmbH (постачальник акумуляторних батарей, розумних лічильників, додаткового технічного обладнання для власників квартир та індивідуальних будинків).

 

Учасники даного пілотного проекту – власники будинків зі встановленими сонячними панелями, вітровими електростанціями та акумуляторними батареями, за допомогою розумних лічильників та розумних розеток за допомогою блокчейн технології зв’язані у віртуальну мережу. Власники ж квартир можуть приєднатися до системи блокчейн при встановленні акумуляторної батареї в приміщенні. При цьому, компанією Sonnen GmbH проводиться безкоштовне встановлення розумних лічильників та іншого супутнього обладнання.

 

У випадку залучення до децентралізованої системи постачання на базі технології блокчейн власники акумуляторних батарей дають згоду на використання їхніх акумулюючих потужностей оператору електромереж TenneT. Сам же оператор електромереж має змогу розподіляти невикористані потужності серед учасників мережі (шляхом заповнення акумуляторних батарей або навпаки – використання тих потужностей, які не є затребуваними). В такому випадку, учасник блокчейн мережі в одній частині Німеччини (для прикладу, в південній частині) має змогу купити електроенергію у іншого учасника в іншій частині Німеччини (для прикладу, в північній частині) за більш дешевою ціною. В додаток до цього, учасники мережі децентралізованого постачання електроенергії мають змогу через 10 років отримувати електроенергію з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) безкоштовно.

 

Станом на грудень 2017 року кількість учасників децентралізованої мережі електропостачання становить більше 4000 учасників.

 

Що нас чекає?

Фактично, застосування технології блокчейн тільки в енергетичному секторі дозволить вирішити найбільш суттєву проблему, яка полягає у наявності значної відстані між місцем генерації енергії з відновлюваних джерел та промисловими центрами. Зокрема, в Німеччині проект з побудови подібного “енергетичного мосту” оцінюється у десятки мільярдів Євро, а можливість функціонування децентралізованої системи генерації, розподілу та споживання електроенергії дасть можливість пом’якшити “енергетичний поворот” (нім. Energiewende) у бік “зеленої енергетики”.

Насправді, сфери застосування самої технології блокчейн не обмежуються тільки енергетичною та фінансовою сферами, а поступово розширюються за рахунок суміжних галузей. Так, вже у 2018 році китайська система торгівлі дозволами на викиди парникових газів повинна запрацювати на основі цієї технології. Не відстають і росіяни, які вже рік активно працюють над створенням у себе подібної системи.

Окрім цього, існує можливість перевести процеси генерації сертифікатів походження електроенергії (відновлюваної, в першу чергу) та отримання сертифікату гарантії її походження в автоматичний режим. Самі ж сертифікати (викиди парникових газів чи гарантії походження) є вкрай привабливим активом не тільки для безпосередніх учасників енергетичного ринку та емітентів викидів парникових газів, а й для фінансового сектору. Все це пов’язано з тим, що фінансові установи прогнозують зростання ціни вже у наступні п’ять років в декілька разів, що дає можливість легального заробітку за ставками, які значно перевищують існуючі ринкові.

Вже сьогодні існують ініціативи з поєднання енергетичного та фінансового сектору за допомогою технології блокчейн. В цьому зацікавлені обидві сторони, оскільки це означатиме скорочення до мінімуму фінансових витрат і витрат часу в процесі купівлі-продажу енергетичних ресурсів, проведенні необхідних розрахунків та передачі права власності на основний (наприклад енергетичний ресурс) та суміжні (дозволи на викиди парникових газів або гарантії походження “чистої” електроенергії) товари в режимі реального часу.

Українські ж компанії поки дуже повільно рухаються у напрямку глобального тренду і навіть наявність поодиноких проектів в межах окремих компаній (як то, наприклад, в межах ДТЕК), на жаль не дає можливості інтегруватися до вже існуючих систем, які працюють в ЄС. Це, у свою чергу, може значно уповільнити інтеграцію як до європейського енергетичного простору, так і до системи фінансових розрахунків за умови відсутності швидкого доступу до необхідної  первинної інформації.

Як не прикро, проте навіть попри факт першості у розробці продуктивних та прогресивних ідей в частині збору, обробки інформації, ми ж сьогодні знаходимося у ролі наздоганяючих, які не повинні просто згадувати про минулі здобутки, а намагатись встигнути на потяг, який вже рушив.

Автори – Сущенко Олександр, Олег Гичка (CBVS)

Повна версія статті на стайті Delo.ua